Така доля Іуд…

[luminofor]

Монумент зраді

Поруч зі спогадами про Героїв Крут варто згадати, що того ж самого дня, 29 січня 1918 р., коли у полі між Бахмачем та Ніжином кілька сот дітей України призупинили просування на Київ банди Муравйова, в самій столиці більшовиками був розпочатий озброєний заколот. Центром його став завод Арсенал.

Заколотники зазнали поразки, але у відповідальний момент зв'язали значні сили УНР і цим сприяли просуванню окупаційної більшовицької банди на Київ та його подальшому захопленню.

Зрозуміло, що у радянський час подвиг Героїв Крут всіляко замовчувався.
Натомість прославлялися заколот – "Січневе повстання", та "бійці Арсеналу" – заколотники.

У пам'ять про їхній постріл у спину України було названо вулицю "Січневого повстання", встановлено пам'ятник у Маріїнському парку, а також гармату на постаменті на Арсенальній площі.

І це було знаменним.
Бо до більшовицького панування на тому ж постаменті стояв монумент іншим зрадникам – Кочубею та Іскрі, які донесли царю Петру на гетьмана Івана Мазепу.

Глибоко символічне поєднання.

Як символічною є і доля зрадників.
Кочубея та Іскру страчено за наказом самого Петра.
Муравйова у липні 1918 р. Леніним і Троцьким оголошено "ворогом народу".
Був застрелений при арешті (за іншими даними – застрелився сам).