Кто там верещит, что "при Сталине коррупции и воровства не было"?

Оригинал взят у mi3ch

Заместители министра трудовых ресурсов СССР П. Г. Москатовым и Г. И. Зеленко потратили на строительство собственных дач более 80 тыс. рублей государственных средств и использовали бесплатный труд учащихся ремесленных училищ.

Легендарный полярник, контр-адмирал И. Д. Папанин, возглавлявший Главсевморпуть, потратил на дачу 250 тыс. рублей казенных денег, не считая стоимости перевозки стройматериалов и рабочей силы, которые тоже были оплачены за казенный счет. По результатам проверки МГК дважды Героя Советского Союза отправили на пенсию.

Настоящим чемпионом по части дачного строительства оказался начальник войск связи Сухопутных войск И. Т. Пересыпкин, отгрохавший дачу на 330 тыс. рублей (опять-таки, без стоимости транспортировки стройматериалов и рабочей силы). И ему любовь к роскоши сошла с рук. В своей должности Иван Терентьевич благополучно пережил Сталина.

Министр строительства топливных предприятий СССР А. Н. Задемирко и его заместитель Т. Т. Литвинов разрешили израсходовать на оборудование кабинетов для руководящих работников министерства более 1 млн рублей.

Министр угольной промышленности западных районов СССР Д. Г. Оника, несмотря на существовавший запрет, в мае 1946 года устроил банкетов на 350 тыс. рублей за счет угольных предприятий. Не отставали и другие министерства. Глава министерства пищевой промышленности В. П. Зотов содержал конюшню для личных нужд, причем в год она обходилась в 752 тыс. рублей. Числились лошади по ведомству Главсахара, но, разумеется, для перевозки рафинада их не использовали. Министр транспортного машиностроения СССР В. А. Малышев, в годы войны возглавлявший танковую промышленность, на новой должности за полгода успел потратить только на банкеты 1,8 млн рублей. Банкеты часто являлись скрытой формой взятки. Их устраивали подчиненные для начальства в надежде решить свои проблемы (выбить фонды, повышение зарплат, продвижение по службе и т. п.). Все это, напомним, происходило в стране, треть которой лежала в руинах и на которую уже надвигался страшный послевоенный голод.

Сталин за коррупцию никого не посадил. Своих должностей лишились Г. И. Зеленко и Т. Т. Литвинов, выговоры получили А. Н. Задемидко, П. Г. Москатов и Д. Г. Оника, остальные отделались легким испугом. Кроме того, часть нецелевым образом израсходованных средств, но, разумеется, далеко не все, вычли из зарплаты провинившихся.

( ххх )

І суду не було, і Верховна Рада в Україні не пом’янула…

3 листопада 1937 року в Сандармосі (Карелія) було розстріляно цвіт української інтелігенції, уми нації.
У списку «українських буржуазних націоналістів», розстріляних 3 листопада:
творець театру "Березіль" Лесь Курбас,
професор Київського університету поет-неокласик Микола Зеров,
драматург Микола Куліш,
письменники Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Олекса Слісаренко, Мирослав Ірчан, Григорій Епік, Валер'ян Поліщук, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріз, Михайло Яловий,
колишній міністр освіти УНР Антон Крушельницький та його сини Богдан і Остап,
історики академік Матвій Яворський, професор Сергій Грушевський,
науковці Степан Рудницький, Микола Павлушков, Василь Волков, Петро Бовсунівський, Микола Трохименко,
професор, творець Гідрометеослужби СССР Олексій Вангенгейм,
міністр фінансів УСРР Михайло Полоз...
Загалом, в один день за рішенням несудових органів, було страчено понад 100 осіб представників української інтелігенції - цвіту української нації.
У свідомості багатьох українців слово "Соловки" досі викликає жах.
Це православний монастир, перетворений совєцькою владою на полігон тортурів. Вже 1921 року там з’явилися перші в’язні, а через десять років їх число визначалося десятками тисяч.
Постановою Політбюро ЦК ВКП(б) П 51/94 від 2 липня 1937 року "Про антирадянські елементи" було наказано взяти на облік всіх в’язнів і куркулів, які поверталися з місць відбуття покарань чи заслання, з метою виявлення і знищення найбільш ворожих з них. Кожна республіка, область, район отримала визначені ліміти на розстріли і ув’язнення. Не оминула ця доля і в’язнів Соловецьких островів.
Вважається, що оскільки велику кількість людей на островах складно поховати (ґрунт там для цього мало придатний), в’язнів мали вивозити етапами на материк і там знищувати. Зараз відомо про долю двох "Соловецьких етапів"; планувався й третій, але в’язнів не встигли вивезти, бо єдиний можливий шлях з островів — морський — взимку паралізований.
До 1997 року вважалося, що 1116 в’язнів, яких вивезли з Соловків у жовтні 1937 року - пропали. Або, наприклад, були затоплені у Білому морі. Насправді їх привезли в Медвежегорськ (містечко в теперішній Республіці Карелія на березі Онежського озера, адміністративний центр будівництва Біломоро-Балтійського каналу). Там на них чекав спеціяльно відряджений з Ленінградської області кат - капітан НКВД Міхаіл Матвєєв.
Цей чоловік розстрілював приблизно 250-300 осіб на день. Іноді брав до помочі асистента.
Розстріли "Першого соловецького етапу" проводились протягом 4 днів: 27 жовтня, 2, 3, 4 листопада 1937 року. Українська інтелігенція (письменники, вчені, актори) в основному розстріляна 3 листопада. 4 в’язні етапували в інші лагері, один дорогою помер. Серед 1111 розстріляних в ці дні - 170 українців. Урочище Сандармох як могильник НКВД розшукав 1997 року Юрій Дмітрієв — дослідник і правозахисник з Петрозаводська (Карелія) разом з Веніамином Іоффе, головою "Меморіялу" з Петербурга, який досліджував архівну справу М. Матвєєва.
Сандармох - це лісове урочище в Карелії площею бл. 10 гектарів, місце масових розстрілів.
На території урочища виявлено 236 розстрільних ям.

Рассеянские "православные" и "высокодуховные" нелюди торгуют вещами погибших...

В российских соцсетях торгуют шапками и толстовками с фото жертв авиакатастрофы А321, родственникам предлагают скидки.

В социальных сетях началась продажа шапок и толстовок с фотографией "главного пассажира" разбившегося самолета А321 - 10-месячной Дарины Громовой.

Об этом сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на новостной портал "Искра".

Как отмечается, реклама нового головного убора появилась на одном из пабликов социальной сети ВКонтакте. В частности, участником сообщества предлагалось купить шапку 10-месячной Дарины Громовой за 1228 рублей. Кроме того, изворотливые продавцы предложили 15% скидки каждому, кто потерял родственника или друга в результате крушения российского самолета в Египте.

По данным издания, к полудню 10 ноября реклама шапок уже была удалена, однако до сих пор в сообществе "7K9268 / Airbus A321 / Главный пассажир" есть запись, сообщающая о продаже толстовок с аналогичными фотографиями

Источник:http://censor.net.ua/n360016Источник:http://censor.net.ua/n360016

Спасибо вам, братья-поляки!

Вот кого Аваков набирает в Новую Полицию...

Тот самый случай, когда нужны перепосты.

Василия Паскала, человека который с января 2012 года возглавлял Департамент уголовного розыска МВД Украины, а во время Майдана отвечал за оперативное сопровождение процесса преследования майдановцев, назначают заместителем главы новой полиции.

Вдумайтесь, человек, который согласно требованиям Майдана должен был как минимум пойти под люстрацию в первых рядах, а как максимум - надолго сесть, не только продолжает спокойно работать в силовых структурах, но еще и получает возможность руководить новыми полицейскими и все рычаги влияния, чтобы превратить полицию в подобие того ментовского террариума, из которого он вылез.

(с)

(no subject)