![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
luminofor3 листопада 1937 року в Сандармосі (Карелія) було розстріляно цвіт української інтелігенції, уми нації.
У списку «українських буржуазних націоналістів», розстріляних 3 листопада:
творець театру "Березіль" Лесь Курбас,
професор Київського університету поет-неокласик Микола Зеров,
драматург Микола Куліш,
письменники Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Олекса Слісаренко, Мирослав Ірчан, Григорій Епік, Валер'ян Поліщук, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріз, Михайло Яловий,
колишній міністр освіти УНР Антон Крушельницький та його сини Богдан і Остап,
історики академік Матвій Яворський, професор Сергій Грушевський,
науковці Степан Рудницький, Микола Павлушков, Василь Волков, Петро Бовсунівський, Микола Трохименко,
професор, творець Гідрометеослужби СССР Олексій Вангенгейм,
міністр фінансів УСРР Михайло Полоз...
Загалом, в один день за рішенням несудових органів, було страчено понад 100 осіб представників української інтелігенції - цвіту української нації.
У свідомості багатьох українців слово "Соловки" досі викликає жах.
Це православний монастир, перетворений совєцькою владою на полігон тортурів. Вже 1921 року там з’явилися перші в’язні, а через десять років їх число визначалося десятками тисяч.
Постановою Політбюро ЦК ВКП(б) П 51/94 від 2 липня 1937 року "Про антирадянські елементи" було наказано взяти на облік всіх в’язнів і куркулів, які поверталися з місць відбуття покарань чи заслання, з метою виявлення і знищення найбільш ворожих з них. Кожна республіка, область, район отримала визначені ліміти на розстріли і ув’язнення. Не оминула ця доля і в’язнів Соловецьких островів.
Вважається, що оскільки велику кількість людей на островах складно поховати (ґрунт там для цього мало придатний), в’язнів мали вивозити етапами на материк і там знищувати. Зараз відомо про долю двох "Соловецьких етапів"; планувався й третій, але в’язнів не встигли вивезти, бо єдиний можливий шлях з островів — морський — взимку паралізований.
До 1997 року вважалося, що 1116 в’язнів, яких вивезли з Соловків у жовтні 1937 року - пропали. Або, наприклад, були затоплені у Білому морі. Насправді їх привезли в Медвежегорськ (містечко в теперішній Республіці Карелія на березі Онежського озера, адміністративний центр будівництва Біломоро-Балтійського каналу). Там на них чекав спеціяльно відряджений з Ленінградської області кат - капітан НКВД Міхаіл Матвєєв.
Цей чоловік розстрілював приблизно 250-300 осіб на день. Іноді брав до помочі асистента.
Розстріли "Першого соловецького етапу" проводились протягом 4 днів: 27 жовтня, 2, 3, 4 листопада 1937 року. Українська інтелігенція (письменники, вчені, актори) в основному розстріляна 3 листопада. 4 в’язні етапували в інші лагері, один дорогою помер. Серед 1111 розстріляних в ці дні - 170 українців. Урочище Сандармох як могильник НКВД розшукав 1997 року Юрій Дмітрієв — дослідник і правозахисник з Петрозаводська (Карелія) разом з Веніамином Іоффе, головою "Меморіялу" з Петербурга, який досліджував архівну справу М. Матвєєва.
Сандармох - це лісове урочище в Карелії площею бл. 10 гектарів, місце масових розстрілів.
На території урочища виявлено 236 розстрільних ям.
У списку «українських буржуазних націоналістів», розстріляних 3 листопада:
творець театру "Березіль" Лесь Курбас,
професор Київського університету поет-неокласик Микола Зеров,
драматург Микола Куліш,
письменники Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Олекса Слісаренко, Мирослав Ірчан, Григорій Епік, Валер'ян Поліщук, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріз, Михайло Яловий,
колишній міністр освіти УНР Антон Крушельницький та його сини Богдан і Остап,
історики академік Матвій Яворський, професор Сергій Грушевський,
науковці Степан Рудницький, Микола Павлушков, Василь Волков, Петро Бовсунівський, Микола Трохименко,
професор, творець Гідрометеослужби СССР Олексій Вангенгейм,
міністр фінансів УСРР Михайло Полоз...
Загалом, в один день за рішенням несудових органів, було страчено понад 100 осіб представників української інтелігенції - цвіту української нації.
У свідомості багатьох українців слово "Соловки" досі викликає жах.
Це православний монастир, перетворений совєцькою владою на полігон тортурів. Вже 1921 року там з’явилися перші в’язні, а через десять років їх число визначалося десятками тисяч.
Постановою Політбюро ЦК ВКП(б) П 51/94 від 2 липня 1937 року "Про антирадянські елементи" було наказано взяти на облік всіх в’язнів і куркулів, які поверталися з місць відбуття покарань чи заслання, з метою виявлення і знищення найбільш ворожих з них. Кожна республіка, область, район отримала визначені ліміти на розстріли і ув’язнення. Не оминула ця доля і в’язнів Соловецьких островів.
Вважається, що оскільки велику кількість людей на островах складно поховати (ґрунт там для цього мало придатний), в’язнів мали вивозити етапами на материк і там знищувати. Зараз відомо про долю двох "Соловецьких етапів"; планувався й третій, але в’язнів не встигли вивезти, бо єдиний можливий шлях з островів — морський — взимку паралізований.
До 1997 року вважалося, що 1116 в’язнів, яких вивезли з Соловків у жовтні 1937 року - пропали. Або, наприклад, були затоплені у Білому морі. Насправді їх привезли в Медвежегорськ (містечко в теперішній Республіці Карелія на березі Онежського озера, адміністративний центр будівництва Біломоро-Балтійського каналу). Там на них чекав спеціяльно відряджений з Ленінградської області кат - капітан НКВД Міхаіл Матвєєв.
Цей чоловік розстрілював приблизно 250-300 осіб на день. Іноді брав до помочі асистента.
Розстріли "Першого соловецького етапу" проводились протягом 4 днів: 27 жовтня, 2, 3, 4 листопада 1937 року. Українська інтелігенція (письменники, вчені, актори) в основному розстріляна 3 листопада. 4 в’язні етапували в інші лагері, один дорогою помер. Серед 1111 розстріляних в ці дні - 170 українців. Урочище Сандармох як могильник НКВД розшукав 1997 року Юрій Дмітрієв — дослідник і правозахисник з Петрозаводська (Карелія) разом з Веніамином Іоффе, головою "Меморіялу" з Петербурга, який досліджував архівну справу М. Матвєєва.
Сандармох - це лісове урочище в Карелії площею бл. 10 гектарів, місце масових розстрілів.
На території урочища виявлено 236 розстрільних ям.